Баскетбол як засіб фізичного виховання

Баскетбол, як спортивна гра, в першу чергу приваблює своєю яскравою видовищністю, наявністю великої кількості техніко-тактичних прийомів. Володіючи високою динамічністю, емоційністю і в той же час індивідуалізмом і колективізмом, баскетбол, на думку багатьох фахівців в галузі спорту, є одним з найефективніших чинників всебічного фізичного розвитку.

До речі, можна з упевненістю сказати, що баскетбол, напевно, є єдиним з найпопулярніших видів спорту, дата і місце виникнення якого точно відомі. Про історію створення цієї популярної гри написано чимало. У численних статтях і книгах написані правдиві і вигадані подробиці про становлення майбутнього пристрасті мільйонів гравців і вболівальників. За досить короткий час баскетбол пройшов стадію становлення і подальший бурхливий розвиток. Протягом декількох десятиліть ця гра завоювала серця багатьох шанувальників на всіх континентах планети, що само по собі являє незрозумілий феномен.

Гра полягає в тому, що гравці двох команд, пересуваються по майданчику з м'ячем або без нього і, долаючи опір суперника, намагаються закинути м'яч в кошик противника, одночасно не даючи можливості заволодіти їм м'ячем і кинути його в свій кошик. Переможцем вважається та команда, яка після закінчення ігрового часу закинула найбільшу кількість м'ячів в кошик противника.

В системі фізичного виховання баскетбол придбав таку популярність через економічну доступність гри, високою емоційністю, великим видовищним ефектом і найголовніше, що ця гра сприятливо впливала на організм людини.

Основу баскетболу складають прості природні рухи - стрибки, біг, передачі і кидки. Такі прийоми легко заучуються як дорослими, так і дітьми. Тому баскетбол був включений в програму системи навчання та фізичного виховання дітей, яке починається з дитячих садків.

Під час гри кожен гравець прагне перевершити свого суперника швидкістю своїх дій, які спрямовані на досягнення перемоги. Гра привчає гравців максимально мобілізувати свої сили і можливості, долати труднощі, що виникають під час гри, діяти з максимальною напругою фізичних і моральних сил. Всі ці фактори сприяють вихованню у молодих людей рішучості, наполегливості та цілеспрямованості.

В ході гри постійно чергуються рухи та дії, які постійно змінюються по інтенсивності та тривалості і в кінцевому результаті вони надають комплексний вплив на організм спортсмена. Баскетбол сприяє розвитку багатьох фізичних якостей, формуванню рухових навичок, а також зміцнює внутрішні органи.

Обстановка під час гри постійно змінюється і весь час створюються нові ігрові ситуації. Такі умови змушують гравців постійно спостерігати за ходом гри, розвивають у них здатності миттєво оцінювати позицію, діяти швидко, винахідливо і ініціативно в будь-яких ситуаціях. Спостерігаючи за процесом гри, гравці розвивають у себе здібності до концентрації уваги, часової і просторової орієнтації.

Безперервна зміна ігрової обстановки, удача або поразка викликають у гравців прояв різних почуттів і переживань, які впливають на їх діяльність. Високий рівень емоцій постійно підтримують активність і інтерес до гри. Володіючи такими особливостями, баскетбол створює ряд сприятливих умов для виховання у спортсменів уміння управляти своїми емоціями, не втрачати здатності контролю над своїми діями.

Під час гри кожен гравець, враховуючи зміну ігрової обстановки, самостійно визначає, які дії необхідно виконати, а також прийняти рішення, коли і як діяти. Такі дії сприяють вихованню в гравців творчої ініціативи. Також слід пам'ятати про те, що на відміну від усіх командних видів спорту баскетбол дає можливість показати індивідуальні здібності кожного гравця, а також іноді дає можливість самостійно вирішити результат гри.

Правилами гри передбачено також етику поведінки спортсменів по відношенню до своїх супротивників і суддям. Для регулювання взаємовідносин на ігровому майданчику між учасниками існують персональні та технічні покарання. Така особливість створює умови для виховання дружби і товариства і виробляє у спортсменів звичку підпорядкувати свої дії інтересам команди.

Баскетбол, як гра, отримав широке поширення і розвиток і здається, що немає такого куточка на планеті, де б не грали в баскетбол. Інтерес до цієї гри постійно зростає, посилюється конкуренція на міжнародній арені. Така обстановка змушує удосконалювати методики тренувань, враховуючи тенденції розвитку баскетболу.

Під час гри спортсмени виконують велику кількість різних рухових дій, що значно ускладнює кількісний опис їх компонентів. Сучасні тренувальні методики змушують створювати нові способи інтегративного якісно-кількісного опису стану організму гравця як велику систему, з метою його раціонального моделювання.

Такі ігрові ситуації змоделювати досить складно. Але все-таки існує можливість виділити такі компоненти руху, які можливо детально вивчити й описати. Таким компонентом є одна з різновидів кидка м'яча в кошик.

В даний час проводиться вивчення рухової та інформативною діяльності організму спортсмена. Така діяльність є вирішальною при реалізації навичок в баскетболі. Об'єднання таких факторів в єдину функціональну систему, яка створить умови високої надійності кидків м'яча в кошик має створити широкий вихід в практику проведення тренувань як методичні вказівки щодо вдосконалення спортивної майстерності, так і для проведення тестів з виявлення функціональної готовності гравців. Голомазов Р.С., Касимов С.В., Лунічкін В.Г., Мозола Р.С. проводили фундаментальні дослідження, які в певній мірі стосувалися вищевказаних аспектів. Проте, в літературі, на дану тематику, досить слабо описана динаміка і взаємозв'язок тимчасових компонентів і результативності кидків. Досить слабо вивчається і вплив інформації, яка надходить з п'яти сенсорних систем організму, на параметри ігрових навичок і результативність при їх реалізації. Існуюча педагогічна література фактично створена на підставі досвіду передових тренерів.